Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (26) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Заец Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Цветкова Т. А. Сейсмотомография Восточно-Европейской платформы: трехмерная Р-скоростная модель мантии под Фенноскандией. Ч. II [Електронний ресурс] / Т. А. Цветкова, Л. А. Шумлянская, И. В. Бугаенко, Л. Н. Заец // Геофизический журнал. - 2010. - Т. 32, № 1. - С. 60-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2010_32_1_5 | ||
| 2. |
Цветкова Т. А. Сейсмотомография Восточно-Европейской и Баренцево-Печорской платформ: трехмерная P-скоростная модель мантии под Волго-Уралией, Прикаспийской впадиной и Баренцево-Печорской платформой [Електронний ресурс] / Т. А. Цветкова, Л. А. Шумлянская, И. В. Бугаенко, Л. Н. Заец // Геофизический журнал. - 2010. - Т. 32, № 5. - С. 35-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2010_32_5_4 Продовжено цикл статей із сейсмічної томографії мантії під Східно-Європейською платформою (СЄП). Тривимірну P | ||
| 3. |
Заец Л. Н. Скоростные границы в мантии Юго-Восточной Азии и Южного Китая [Електронний ресурс] / Л. Н. Заец // Геофизический журнал. - 2011. - Т. 33, № 1. - С. 62-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2011_33_1_6 У межах побудованої тривимірної P | ||
| 4. |
Старостенко В. И. Цунамогенное землетрясение у побережья Северной Суматры (26 декабря 2004 г.) [Електронний ресурс] / В. И. Старостенко, А. В. Кендзера, И. В. Бугаенко, Л. Н. Заец, Т. А. Цветкова // Геофизический журнал. - 2011. - Т. 33, № 2. - С. 3-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2011_33_2_2 Наведено результати роботи вивчення цунамогенного землетрусу 26 грудня 2004 р. біля узбережжя Північної Суматри. За допомогою методу сейсмічної томографії, запропонованого В. С. Гейком, побудовано тривимірну P | ||
| 5. |
Старостенко В. И. Об участии суперглубинных флюидов в нафтидогенезе (по данным изучения уникального нефтяного месторождения Белый Тигр) [Електронний ресурс] / В. И. Старостенко, А. Е. Лукин, Т. А. Цветкова, Л. Н. Заец, В. В. Донцов, Ю. В. Савиных // Геофизический журнал. - 2011. - Т. 33, № 4. - С. 3-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2011_33_4_2 Розглянуто нафтове родовище Білий Тигр (в'єтнамський шельф Південнокитайського моря) з великим масивним нафтовим покладом у розущільнених породах кристалічного фундаменту та самими потужними дебітами з колекторів-метасоматитів, що є єдиним вуглеводневим гігантом, у формуванні якого за незалежними мінералогічно-геохімічними та сейсмотомографічними критеріями доведено участь трансмантійних (від поверхні ядра до верхніх шарів літосфери) тепломасопотоків - плюмів. Ці високоенергетичні флюїди, що є полікомпонентними газовими сумішами у надстислому стані, відіграють різноманітну нафтидогенеруючу роль, включаючи лавиноподібне утворення різних вуглеводнів за їх взаємодії з різноманітними субстратами (доманікити та інші гідрокарбопеліти, нафтиди давніших генерацій, кристалічні та осадові породи з підвищеним вмістом дисперсних вуглеводнів у різних формах). Це дає змогу використовувати родовище Білий Тигр та інші родовища зон інтенсивного нафтогазонакопичення у Південнокитайському морі та суміжних регіонах Південно-Східної Азії як полігони з вивчення фундаментальних закономірностей нафтидогенезу. Одержані дані, що мають попередній характер, підтверджують геосинергетичну концепцію вуглеводнево-генерувальних систем як парадигму нафтогазової геології XXI ст., яка за належного рівня обгрунтування має замінити осадово-міграційну доктрину. | ||
| 6. |
Заец Л. Н. Скоростное строение мантии и сверхглубинные флюиды Юго-Восточной Азии [Електронний ресурс] / Л. Н. Заец, Д. Т. Као, Т. А. Цветкова // Геофизический журнал. - 2012. - Т. 34, № 4. - С. 108-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2012_34_4_10 Розглянуто швидкісну будову мантії під Південно-Східною Азією з метою можливого виділення швидкісних мантійних колонок, установлення зв'язку їх з нафтогазовими басейнами. Детально проаналізовано особливості швидкісної будови перехідної зони, зони поділу-1, середньої мантії, зони поділу-2, нижньої мантії у зв'язку з вибором мантійних колонок. За швидкісними характеристиками мантії виявлено змінну активізацію мантії. | ||
| 7. | 
Заец Л. Н. Связь скоростного строения мантии под Таиландом и его окружением с сейсмичностью региона [Електронний ресурс] / Л. Н. Заец, И. В. Бугаенко, Т. А. Цветкова // Геоінформатика. - 2016. - № 1. - С. 48-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoinf_2016_1_7 В результате применения метода тейлорового приближения решения задачи сейсмической томографии времен прихода Р-волн, предложенного В. С. Гейко, построена трехмерная Р-скоростная модель мантии Юго-Восточной Азии. Рассмотрено скоростное строение мантии под Таиландом и его окружением с целью выявления возможных предпосылок в ее глубинном строении проявления в данном регионе землетрясений. Для областей, которые характеризуются повышенной сейсмичностью, выявлены общие черты скоростного строения мантии - мантийные скоростные колонки отвечают восходящим потокам сверхглубинных флюидов, распространение низкоскоростных слоев из нижней мантии (2600 км) и наклонных высокоскоростных слоев в верхней и нижней мантии. Кроме традиционного представления градиентной среды в долготных и широтных сечениях изучено поведение градиентов скоростей по глубине. По введенным градиентам скорости получены сейсмические границы второго рода, что позволило уточнить характеристику среды, представляемую в виде изолиний невязок скорости относительно референтной модели. | ||
| 8. |
Заец Л. Н. Особенности скоростного строения мантии Австралии по данным сейсмической томографии [Електронний ресурс] / Л. Н. Заец // Геоінформатика. - 2017. - № 2. - С. 24-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoinf_2017_2_5 Методом тейлорового приближения решения задачи сейсмической томографии, разработанной В. С. Гейко, получена трехмерная Р-скоростная модель мантии Австралии, рассмотрено ее скоростное строение, представленное как в скоростях (горизонтальные сечения), так и в невязках скорости (вертикальные сечения). Анализ трехмерной Р-скоростной модели мантии Австралии показывает, что тектоническое деление Австралийского континента на 3 части - западную, центральную (Австралийскую платформу) и восточную (Тасманский складчато-надвиговый пояс), находит отражение в скоростном строении мантии, где она делится по всей глубине на 3 части. Выявлены особенности размещения месторождений полезных ископаемых, эпицентров землятресений, связанных с неоднородностями в мантии.Приведены дополнительные данные, приближающие к пониманию движущих сил при формировании геологических структур и особенностей развития Индийской платформы. Привлечены результаты сейсмической томографии и представлен их анализ. Получена трехмерная P-скоростная модель мантии Индийской платформы по методу тейлорового приближения, разработанному В. С. Гейко. Неоспоримые преимущества метода состоят в независимости от начального приближения (референсной модели) и лучшем приближении нелинейности. Согласно данным, мантия под Индийской платформой находится под влиянием как плюмов, так и флюидных систем. Влияние плюмов наблюдается в виде низкоскоростных субвертикальных зыходов из нижней мантии до переходной зоны; флюидов - в виде переслаивания высоко- и низкоскоростных аномалий из нижней мантии (или из переходной зоны зерхней мантии) до верхней мантии. Дан анализ как общего скоростного строения мантии платформы, так и скоростного строения мантии под отдельными кратонами Бандельканд, Сингбум, Бастар и Дарвар), совокупность которых составляет Индийскую платформу, и трапповых провинций. Пониженными скоростями выделяется в мантии область, которая на поверхности соответствует линеаменту Нармада-Сон, переходящему в Центральную Индийскую тектоническую зону. Мантийные скоростные структуры под Деканской трапповой провинцией вместе с областью растекания в переходной зоне мантии разделяют на глубинах 375 км платформу на 2 части. Выделены и проанализированы области в мантии с наклонными слоями: под кратонами Бандельканд и Сингбум, траппами Раджмахал и северной границей Деканских траппов. Согласно модели, в мантии хорошо выделяется область, граничащая с Гималаями. Показано, как при столкновении Индийской платформы с Евразийской окраиной толща верхней мантии расслаивается на пластины, способные к самостоятельным движениям, в том числе субдукции. | ||
| 9. |
Цветкова Т. А. Главная геодинамическая граница и сейсмическая визуализация плюмов Восточно-Европейской платформы [Електронний ресурс] / Т. А. Цветкова, И. В. Бугаенко, Л. Н. Заец // Геофизический журнал. - 2019. - Т. 41, № 1. - С. 137-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2019_41_1_9 Згідно з тривимірною P-швидкісною моделлю мантії під Євразією, одержаною за методом тейлорового наближення, проведено сейсмічну візуалізацію проявів мантійних плюмів і надглибинних флюїдних процесів Східноєвропейської платформи. Як вихідні дані використано часи перших вступів P-хвилі згідно з бюлетенями ISC за період 1964 - 2006 рр. Визначено флюїдний домен як зону поширення низькошвидкісних неоднорідностей з нижньої, середньої мантії у верхню та розтікання по латералі верхнього завершення її центральної частини. Центральну, низькошвидкісну, частину флюїдного домену визначено як плюм. На території Східноєвропейської платформи виділено плюми Північноазовський, Волино-Оршанський, Московський, Тіманський, Біломорський, Варангер та Шеллефтео. У зоні розтікання мантійних доменів виявлено 19 надглибинних мантійних флюїдів. За характером поведінки градієнта швидкості з глибиною побудовано головну геодинамічну межу (між верхньою та середньої мантією), що в межах Східноєвропейської платформи залягає на глибині від 525 до 700 км. Згідно з глибиною залягання головної геодинамічної межі Східноєвропейську платформу розділено на Фенноскандію (575 км), Сарматію (виділено 2 частини з глибинами 575 і 600 - 625 км) та Волго-Уралію (625 км). Головну геодинамічну межу Баренцевоморської плити розділено на Східну і Західну (525 - 550 км). Для цієї межі виявлено зменшення градієнта швидкості (різкості) з півночі на південь від 0,734 с<^>-1 | ||
| 10. |
Цветкова Т. А. Землетрясения Центральной Италии и скоростное строение мантии [Електронний ресурс] / Т. А. Цветкова, И. В. Бугаенко, Л. Н. Заец // Геофизический журнал. - 2018. - Т. 40, № 2. - С. 48-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2018_40_2_6 Тривимірна Р-швидкісна модель мантії Європи, яку побудовано за методом тейлорова наближення, надає змогу проаналізувати швидкісну будову в Середземному морі і, зокрема, під Центральною Італією до глибини 2500 км. Показано, що корові землетруси Центральної Італії, які характеризуються магнітудою до 7,0, пов'язані з надглибинними флюїдними процесами в мантії. Виявлено можливий сейсмічний канал, що пов'язує поширення флюїдного процесу від нижньої мантії до кори включно. Прояви надглибинного флюїдного процесу виділено на глибинах нижньої і середньої мантії. У верхній мантії та її перехідній зоні канал виявлено за сейсмічними межами 2-го роду, які визначено за переходом від зростання градієнтів швидкості з глибиною до зменшення або навпаки. Задані сейсмічні межі відповідають фазовим переходам. Відповідно до глибинної будови мантії під Центральною Італією, тут можливий вихід низьких швидкостей з нижньої мантії у зону поділу-2. Згідно з аналізом будови верхів верхньої мантії, поділ у мантії розміщується у зоні з координатами (<$E 13 symbol Р~symbol С~0,5 symbol Р> сх.д.) і (<$E 43 symbol Р~symbol С~0,5 symbol Р> пн.ш.), де і виділено в корі землетруси з магнітудою до 7,0. Поділ приурочений до зони насувної межі Мохо і співвідноситься з перетином розлому Анкона-Анцио, що відділяє Центральні Апеннини від Північних. Цій зоні відповідають потрійне пересічення розломів і підвищений тепловий потік, а також наявна підвищена шаруватість верхньої мантії (сім сейсмічних меж 2-го роду). Глибина залягання головної геодинамічної межі менш як 670 км. | ||
| 11. |
Цветкова Т. А. Скоростная делимость мантии под Украинским щитом [Електронний ресурс] / Т. А. Цветкова, И. В. Бугаенко, Л. Н. Заец // Геофизический журнал. - 2016. - Т. 38, № 4. - С. 75-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2016_38_4_6 У межах побудованої за методом тейлорового наближення тривимірної P-швидкісної моделі мантії під Євразією показано, що мантія під Українським щитом за швидкісними характеристиками може бути поділена на 3 домени: Західний, Центральний та Східний. До Західного домену належать Волинський і Подільський мегаблоки щита, до Центрального домену - Росинський, Бузький, Інгульський мегаблоки та західна частина Середньопридніпровського мегаблока, яка обмежена Дерезоватською системою розрізів, до Східного - східна частина Середньопридніпровського та Приазовський мегаблоки. Такий поділ зберігається для інтервалу глибин 50 - 500 км верхньої мантії, її перехідної зони і відновлюється на глибинах 700 - 800 км зони поділу 1. Такий поділ зумовлений зв'язком на глибинах 100 - 250 км мантії під Українським щитом зі швидкісними структурами Сарматського сегменту Східноєвропейської платформи; на глибинах 350 - 600 км - зв'язком зі швидкісними структурами мантії під Чорним морем; на глибинах 700 - 800 км відновлюється зв'язок швидкісних структур Сарматського сегменту Східноєвропейської платформи та західної частини Чорного моря. | ||
| 12. |
Бугаенко И. В. Скоростная типизация средней и нижней мантии Европы [Електронний ресурс] / И. В. Бугаенко, Л. Н. Заец, Т. А. Цветкова // Геофизический журнал. - 2015. - Т. 37, № 3. - С. 88-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2015_37_3_7 У роботі використано 3D P-швидкісну модель мантії Європи. Модель побудовано за запропонованим В. С. Гейком методом тейлорового наближення розв'язку задачі сейсмічної томографії. Проведено аналіз швидкісної будови середньої та нижньої мантії цієї швидкісної моделі. Під Європою виділено 4 типи мантії: стабільну, активізовану, усталену за активізованим типом, не усталену за стабільним типом. | ||
| 13. |
Цветкова Т. А. Сейсмическая визуализация плюмов и сверхглубинных флюидов в мантии под территорией Украины [Електронний ресурс] / Т. А. Цветкова, И. В. Бугаенко, Л. Н. Заец // Геофизический журнал. - 2017. - Т. 39, № 4. - С. 42-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2017_39_4_5 Згідно з тривимірною P-швидкісною моделлю мантії під Євразією, одержаною за допомогою методу тейлорового наближення, проведено сейсмічну візуалізацію прояву мантійних плюмів і надглибинних флюїдних процесів. Як вихідні дані використано часи перших вступів P-хвилі згідно з бюлетенями ISC за період 1964 - 2006 рр. Зону дослідження визначено в інтервалі (<$E45~-~50 symbol Р> пн.ш.) x (<$E23~-~48 symbol Р> сх.д.) до глибини 2500 км, в інтервалі <$E51~-~55 symbol Р> пн.ш.) x (<$E23~-~48 symbol Р> сх.д.) до глибини 1700 км відповідно до використаної системи спостережень і охоплює мантію під Сарматією (у тому числі територією України) та її облямування. Визначено флюїдний домен як зону поширення низькошвидкісних неоднорідностей з нижньої та середньої мантії у верхню і розтікання по латералі верхнього завершення її центральної частини. Центральну, низькошвидкісну частину флюїдного домену визначено як плюм, тобто флюїдний домен є зоною, пов'язаною зі слідами проходження плюма. Мантія під територією України зазнає впливу Північноазовського, Волино-Оршанського і Центрально-Чорноморського плюмів та зон їх розтікання (флюїдних доменів). Верхня мантія над центральною частиною як Північноазовського (до глибини 525 км), так і Волино-Оршанського флюїдного домену (до глибини 300 км) є високошвидкісною. З огляду на відсутність проявів виходів центральної зони флюїдного домену з нижньої мантії та наявність високошвидкісної верхньої мантії, можна очікувати, що обидві зазначені центральні зони, що пов'язані з проявом плюмів, перебувають на стадії загасання. Центральні зони обох флюїдних доменів належать до зон зчленування тектонічних структур: Північноазовський приурочений до зчленування Хоперського мегаблока Воронезького кристалічного масиву і Донбасу, Волино-Оршанський - до зчленування Курського мегаблока Воронезького кристалічного масиву, Оршанської западини (Волино-Оршанський авлакоген) і північно-західної частини Дніпрово-Донецької западини. У зоні розтікання як Північноазовського, так і Волино-Оршанського флюїдного домену виділено 12 надглибинних флюїдів. | ||
| 14. |
Кендзера А. В. Скоростная модель строения мантии под о-вом Суматра и сейсмичность района [Електронний ресурс] / А. В. Кендзера, Л. Н. Заец, Т. А. Цветкова, А. Н. Островной // Геофизический журнал. - 2014. - Т. 36, № 2. - С. 85-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2014_36_2_7 В межах побудованої тривимірної P-швидкісної моделі мантії Південно-Східної Азії розглянуто швидкісну будова мантії під о-вом Суматра та його оточенням з визначенням можливих передумов у глибинній будові мантії для прояву землетрусів у регіоні. Модель одержано в результаті застосування методу тейлорового наближення для розв'язання задачі сейсмічної томографії часів приходу P-хвиль, запропонованого В. С. Гейком. | ||
| 15. |
Цветкова Т. А. Сейсмотомография мантии под Днепровско-Донецкой впадиной и ее окружением. Часть I [Електронний ресурс] / Т. А. Цветкова, И. В. Бугаенко, Л. Н. Заец // Геофизический журнал. - 2020. - Т. 42, № 2. - С. 71-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2020_42_2_7 Розглянуто швидкісну будову мантії під Дніпровсько-Донецької западиною (ДДЗ). Застосовано розв'язок, отриманий методом тейлорового наближення розв'язання тривимірної задачі сейсмічної томографії. Метод не залежить від референтної моделі і дає краще наближення нелінійності відносно класичного розв'язку. Одержана 3D P-швидкісна модель мантії наведена у вигляді горизонтальних і вертикальних перерізів. Горизонтальні перерізи отримано з кроком 25 км у "справжніх швидкостях". Вертикальні перерізи, довготні і широтні, показано з кроком 1<^>o | ||
| 16. |
Цветкова Т. А. Скоростное строение мантии под Днепровско-Донецкой впадиной и ее окружением. Ч. II [Електронний ресурс] / Т. А. Цветкова, И. В. Бугаенко, Л. Н. Заец // Геофизический журнал. - 2020. - Т. 42, № 3. - С. 145-161. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2020_42_3_10 Данная работа - продолжение анализа скоростного строения мантии под Днепровско-Донецкой впадиной и ее окружением, к которой отнесены север Украинского щита и юг Воронежского кристаллического массива (на основании трехмерной P-скоростной модели мантии). По геологическим данным Днепровско-Донецкая впадина состоит из 4 частей. Согласно P-скоростной модели, мантия под впадиной делится на 2 части: первая часть соответствует Черниговскому и Лохвицкому сегментам, ко второй относятся Изюмский и Донецкий сегменты. Отмечается влияние на первую часть Волыно-Оршанского, на вторую - Северо-Азовского плюма. Выделены сверхглубинные флюиды, влияющие на характеристику впадины. Изюмскому сегменту соответствуют южное окончание Курско-Белгородского флюида (флюид f4) и северные окончания флюидов f3 и f12. К Лохвицкому сегменту относится северо-западная часть флюида f3, а также северо-западное окончание флюида f2, юго-западное окончание флюида f4. Северо-восточное окончание флюида f2 относится к Черниговскому сегменту, северо-восточная часть флюида f12 относится к Донбасскому сегменту. Землетрясения рассматриваемой области дополнительно подтверждают деление ее на Черниговский, Лохвицкий, Изюмский и Донецкий сегмент. Проведен анализ изменения градиента скорости с глубиной для данной области, который позволяет определить сейсмические границы мантии (точки перегиба градиентов скоростных кривых соответствуют скоростным границам). На их основании выделена глубина залегания главной геодинамической границы мантии (подошвы переходной зоны верхней мантии). Под Лохвицким, Изюмским, Донецким сегментами Днепровско-Донецкой впадины она определена как 625 км. Глубиной залегания 575 км характеризуется большая часть Черниговского сегмента и северо-западная часть - Изюмского, соответствующая Курско-Белгородскому флюиду. Такая глубина залегания главной геодинамической границы мантии соответствует процессам дегазации. Изменение градиентов скорости с глубиной еще раз указывает на разделение исследуемой области на две части. В восточной, к которой относятся Изюмский и Донецкий сегменты, выделяется зона подкоровых волноводов. Для Черниговского и Лохвицкого сегментов подкоровые волноводы не выделяются, за исключением крайнего северо-востока Лохвицкого сегмента, куда распространяется область Курско-Белгородского флюида. Объяснение наблюдаемой структуры в восточной части верхней мантии (Изюмский и Донецкий сегменты) основано на предположении, что формирование в ней волноводов связано с режимом неравномерного подъема к поверхности сверхглубинных флюидов. | ||
| 17. |
Цветкова Т. А. Скоростное строение мантии пограничья Восточно-Европейской и Западно-Европейской платформ [Електронний ресурс] / Т. А. Цветкова, И. В. Бугаенко, Л. Н. Заец // Геофизический журнал. - 2021. - Т. 43, № 5. - С. 181-192. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2021_43_5_13 Работа посвящена изучению скоростного строения мантии пограничной области Восточно-Европейской и Западно-Европейской платформ, в коре, разделенной зоной Тейсейра - Торнквиста. Исследована мантия под территориями Польши и Западной Украины. Использована трехмерная P-скоростная модель мантии, построенная по методу тейлорового приближения, разработанному В. С. Гейко. Преимущества метода состоят в независимости от начального приближения (референтной модели) и в лучшем приближении к нелинейности. В данной области глубина исследования составляет 2500 км южнее <$E50 symbol Р> с.ш. и 1700 км севернее <$E50 symbol Р> с.ш. Проведен детальный анализ горизонтальных сечений трехмерной P-скоростной модели мантии до глубины 850 км с шагом 50 км. Проанализировано изменение пространственного распределения нулевой сейсмической скоростной границы на всем протяжении глубин. Указанная граница разделяет высокоскоростную верхнюю мантию Восточно-Европейской платформы и низкоскоростную верхнюю мантию Западно-Европейской. На глубинах переходной зоны верхней мантии названная граница разделяет низкоскоростную верхнюю мантию Восточно-Европейской платформы и высокоскоростную верхнюю мантию Западно-Европейской (в этой геосфере произошла инверсия скоростей относительно верхней мантии). В широтных сечениях выделяются два наклонных слоя. Один из них связан с верхней мантией под Днепровско-Донецкой впадиной и доходит до мантии под Карпатами, где начинает погружаться в высокоскоростную переходную зону верхней мантии. Второй слой тяготеет к мантии под северо-западным окончанием Балтийской синеклизы и распространяется до мантии под Присудетской моноклиналью, где также погружается в высокоскоростную переходную зону верхней мантии. В долготных сечениях выделяются наклонные слои, распространяющиеся от мантии под Южно-Скандинавским мегаблоком Балтийского щита до мантии под Богемским массивом и Карпатами, где погружаются в высокоскоростную переходную зону верхней мантии. В исследуемой пограничной области выделены три сверглубинных флюида, которые характеризуются повышенной расслоенностью среды (чередование повышенных и пониженных скоростей). К первому относятся известные нефтегазоносные месторождения Среднеевропейского нефтегазового бассейна (Поморье и Предсудетская моноклиналь (Польша)), ко второму - нефтегазоносные месторождения Северо-Предкарпатского нефтегазового бассейна (юго-восточная Польша) и Карпатского нефтегазового бассейна (Западная Украина). Выделенный сверхглубинный флюид в мантии Балтийского моря соответствует как месторождениям Гданьского залива Балтийского моря, так и Калининградским месторождениям (юго-восток Балтийского моря). | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |